Bоєнні злочини
Воєнні злочини, такі як напади на цивільне населення, катування або використання забороненої зброї, є серйозними порушеннями Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового Протоколу I, а також іншими серйозними порушеннями законів і звичаїв війни. Воєнні злочини караються згідно з міжнародним кримінальним правом. Усі держави зобов'язані запобігати воєнним злочинам або карати їх, якщо вони були скоєні. До воєнних злочинів належать такі дії, як напади на осіб, що перебувають під захистом, катування, знищення майна, що перебуває під захистом, незаконна депортація, використання забороненої зброї та інші. Воєнні злочини можуть відбуватися як у міжнародних, так і в неміжнародних збройних конфліктах і можуть бути переслідуваними відповідно до міжнародного або національного права.
Статути та практика міжнародних кримінальних трибуналів, а також інші конкретні міжнародні інструменти визначили, які порушення МГП є воєнними злочинами, та правові елементи цих злочинів.
Цей розділ містить практичні рекомендації для суддів щодо тлумачення та розгляду конкретних воєнних злочинів відповідно до українського та міжнародного права.
Для більш детального ознайомлення зі злочинами, включаючи відповідні визначення, довідкові матеріали, судову практику, навчальні матеріали та інші ресурси, скористайтеся меню зліва.
Часті запитання про воєнні злочини:
- Що є воєнним злочином згідно з міжнародним правом?
- Які контекстуальні елементи відрізняють воєнні злочини від звичайних злочинів згідно з національним законодавством?
- Які групи та об'єкти захищаються згідно з міжнародним гуманітарним правом? Що це означає?
- Наскільки ретельно суди повинні встановлювати факт існування міжнародного збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією?
- Що вважається належними доказами?
- Як суди повинні підходити до питання про зв'язок між передбачуваним діянням і збройним конфліктом?
- Що становить ефективний контроль для цілей класифікації території як окупованої?
- За яких умов особа набуває статусу комбатанта? Чи вважається комбатантом цивільна особа, яка взяла до рук зброю?
- Які критерії використовуються для розрізнення цивільних об'єктів та військових цілей? Коли цивільна інфраструктура/об'єкти можуть бути законно атаковані відповідно до міжнародного гуманітарного права? Чи допускається випадкова/супутня шкода цивільному населенню та цивільним об'єктам під час атак на військові цілі? Які критерії використовуються для оцінки законності такої шкоди?
- Які докази можуть підтвердити або спростувати твердження про те, що об'єкт був законною військовою ціллю?
- Як суди повинні оцінювати заяви про дискримінаційні або непропорційні напади?