Договори МГП

🕊 Основні договори з міжнародного гуманітарного права (Женевські конвенції)

1. Женевські конвенції 1949 року

Женевські конвенції 1949 року та додаткові протоколи до них встановлюють основні норми міжнародного гуманітарного права, захищаючи осіб, які не беруть участі у воєнних діях (цивільне населення, медичний та релігійний персонал, співробітники гуманітарних організацій) або більше не беруть участі (поранені, хворі або потерпілі від корабельної аварії, військовополонені). Вони були ратифіковані всіма країнами світу. Стаття 3, спільна для чотирьох конвенцій, розширила сферу застосування міжнародного гуманітарного права на неміжнародні збройні конфлікти, що стало проривом у цій галузі.

2. Додаткові протоколи до Женевських конвенцій (1977 та 2005)

Два додаткові протоколи 1977 року посилюють захист, що надається жертвам міжнародних та неміжнародних збройних конфліктів. Протокол II є першим міжнародним правовим інструментом, повністю присвяченим неміжнародним збройним конфліктам. Протокол III 2005 року стосується прийняття додаткового розпізнавального знака – червоного кристала – та надає йому такий самий міжнародний статус, як і знакам Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

🔖 Додаткові ключові договори та інструменти МГП

3. Гаазькі конвенції

Ці ранні договори встановлюють основні правила ведення військових дій, включаючи методи і засоби ведення війни, і залишаються основою МГП (часто згадуються як "Гаазьке право"). Положення та додаткові правила двох Гаазьких конвенцій є частиною звичаєвого міжнародного права і тому є обов'язковими для всіх держав, навіть тих, які їх не ратифікували.

  • Гаазька конвенція II про закони та звичаї сухопутної війни (1899) [англійською]
  • Гаазька конвенція IV про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907) [англійською] [українською]

4. Нетрадиційна зброя

Ядерна, радіологічна, біологічна та хімічна зброя є нетрадиційною зброєю. Через неконтрольовані наслідки її застосування її часто називають зброєю масового знищення, але цей термін не має чіткого визначення в міжнародному гуманітарному праві.

  • Женевський протокол про задушливі гази та бактеріологічні засоби ведення війни 1925 року. [англійською] Перший міжнародний договір, що забороняє використання хімічної та біологічної зброї. Протокол забороняє використання такої зброї, але не забороняє її розробку, виробництво або володіння нею.
  • Конвенція про біологічну зброю 1972 року [англійською] забороняє не тільки використання, а й виробництво та накопичення біологічної та хімічної зброї.
  • Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення 1993 року [англійською] [українською] забороняє розробку, виробництво, накопичення та використання хімічної зброї і передбачає знищення об'єктів з виробництва хімічної зброї разом із самою зброєю.

5. Звичайна зброя

Звичайна зброя — це вся зброя, крім ядерної, радіологічної, хімічної та біологічної.

  • Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення 1997 року [англійською] [українською]. Забороняє використання, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін і передбачає їх знищення.
  • Конвенція про касетні боєприпаси 2008 року [англійською]. Забороняє використання, накопичення та передачу касетних боєприпасів і передбачає їх знищення.
  • Конвенція про заборону або обмеження застосування  конкретних видів звичайної зброї, які  можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (CCW) 1980 року та додаткові протоколи до неї (I-III 1980 року, IV 1995 року, V 2003 року) [англійською] [українською]

6. Культурні цінності

Включає основний договір та два протоколи (1954 та 1999 років) про захист культурної спадщини під час збройного конфлікту.